- відпалювання
- техн.; физ. о́тжиг (неоконч. д. - ещё)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відпалювання — I я, с., тех. Дія за знач. відпалювати I. II я, с., гірн. Дія за знач. відпалювати II … Український тлумачний словник
підпалювання — я, с. Дія за знач. підпалювати … Український тлумачний словник
відпалювання — 1 іменник середнього роду обробка нагріванням відпалювання 2 іменник середнього роду обробка вибухом … Орфографічний словник української мови
підпалювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відпал — I у, ч., тех. Те саме, що відпалювання I. II у, ч., гірн. Те саме, що відпалювання II … Український тлумачний словник
відпалювальний — а, е, тех. Признач. для відпалювання (див. відпалювання I) … Український тлумачний словник
відпальник — а, ч., гірн. Робітник, що здійснює відпалювання (див. відпалювання II) … Український тлумачний словник
брандер — а, ч. Судно, навантажене займистою чи вибуховою речовиною, яке застосовували для підпалювання ворожих кораблів … Український тлумачний словник
відпалювальник — а, ч. Фахівець з відпалювання … Український тлумачний словник
підпалювальний — а, е. Стос. до підпалювання … Український тлумачний словник
піроманія — ї, ж., мед. Психічне захворювання, що характеризується пристрастю до підпалювання … Український тлумачний словник